ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                            Директор Надєждинського ОЗЗСО I-III ступенів

                                                                                             Раїса МИНЗУЛ

                                                                                             «31» 08.2023

                        Освітня  програма

        Надєждинського опорного закладу  

         загальної середньої  освіти

         Плахтіївської  сільської ради 

         Білгород- Дністровського району    

         Одеської області

          на 2023/2024  роки

                                                                                                  СХВАЛЕНО

на засіданні педагогічної ради школи

Протокол № 1

від «31» 08. 2023

Голова педагогічної ради

                                                Раїса МИНЗУЛ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 

Освітня програма розроблена на виконання /з урахуванням/:

1. Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту». 

2. Постанов Кабінету Міністрів України: 

- від 21.02.2018р. №87 «Про затвердження Держ. стандарту початкової освіти» (введено в дію: з 01.09.2018р. – для 1х класів; з 01.09.2019 – для 1-2 класів; з 01.09.2021 - для 1-4 класів); зі змінами (Постанова КМУ №688 від 24.07.19р., введено в дію з 16.08.19р.)

Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою   Кабнету Miністрів України 30.09.2020№898 (у 5-6-х класах ),

- від 23.11.2011р. № 1392 «Про затвердження Держ. стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (у 7-11 класах);

3. Типової освітньої програми:

- розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22

-  для 5-6-их  класів  – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОН України від 19.02. 2021 р. № 235, таблиця 1;

7-9 кл-закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України  від 20.04.2018 № 405 (введено в дію з 2018/2019 н.р.);

-закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 406

- наказ МОН № 1493 від 28.11.19р. «Про внесення змін до типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня».

4. Наказів МОН України:

- від 08.06.2018р. за №609  "Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти"(ППСлужба)

-від 10.07.2019р. №955 "Про  внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"

-Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №872 {Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ  № 588 від 09.08.2017

-  від 07.01.2019р. за № 1369 «Про затвердження Порядку проведення ДПА»;

- від 17.03.2015р. за №306 «Про затвердження Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» (в дії з 17.04.2015р.);

- від 08.05.2019р. за №621 «Про внесення змін до наказу МОН № 762 від 14.07.15р.: Про Порядок переведення учнів (вихованців) ЗЗСО до наступного класу». + Лист МОН України № 1/9-471 від 18.07.19р. «Щодо окремих питань переведення учнів ЗЗСО до наступного класу».

-Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі

5. Вимог безпеки освітнього процесу:

• Наказ МОН № 1669 від 26.12.2017р.  “Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти”
• Лист Міністерства освіти і науки України від 16.08.2023 № 1/12186-23 Про організацію 2023/2024 навчального року в закладах загальної середньої освіти
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій № 03-1870/162-2 від 14.06.2022 року «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»
• Наказ МОЗ №2205 від 25.09.2020  “Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти”
• Ннаказ Міністерства освіти і науки України від 24.02.2023 № 201 «Про затвердження

    змін до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої

освіти»

• Наказ МОН № 974 від 15.08.2016р.“Про затвердження Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України”

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 № 601 «Положення про

        навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів»

• Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2020 № 143 «Про затвердження
• типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів
• початкової школи»
• Наказ МОН № 659 від 16.05.2019р.“Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу”
• Наказ МОН № 97 від 31.01.2019р.“Про затвердження примірного тематичного плану та примірної програми навчання з питань ОП та БЖД”
• Лист МОН № 1/9-436 від 14.08.2020р.Про створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та попередження і протидії булінгу

    -   \

До 2023/2024 навчального року:

Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”

Методичні рекомендації для вчителів початкових класів до проведення першого уроку в 2023-2024 навчальному році

 Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 року  Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти

.Наказ МОН від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти”

 Лист Міністерства освіти і науки України від  02 серпня 2022 р. № 1/8794-22 «Щодо діяльності психологічної служби у системі освіти в 2022/2023 навчальному році»

Лист Міністерства освіти і науки України № 1/12038-23 від 14.08.23 року   Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному році

 Лист МОН № 1/9-436 від 30.08.21 року  Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами закладах загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році.

Постанова КМУ № 957 від 15.09.2021 року Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти

Лист МОН  від  19.08.2022 № 1/9530-22 Методичні   рекомендації щодо  організації освітнього  процесу в школах у 2022/2023 навчальному році.

 Методичні   рекомендації щодо  організації освітнього  процесу в школах у 2023/2024 навчальному році від НАПН

            Освітня програма визначає:

• форми здобуття освіти  та рівні освіти;
• режим роботи;
• вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;
• загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
• навчання за наскрізними лініями; 
• форми та методи організації освітнього процесу;
• освітні галузі та навчальні програми;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму  Надєждинського  ОЗЗСО   побудовано із урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості та природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності та практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємопов'язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

ІІ. Вступ

Освітня програма школи – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.Відповідно до пункту 3 статті 12 Закону «Про освіту» повна загальна середня освіта має три рівня освіти – початкова освіта, базова середня освіта та профільна середня освіта, що відповідає впровадженню відповідних стандартів.

Державний стандарт початкової загальної освіти:

Із 01.09.2018р . в   Надєждинському  ОЗЗСО   I-III   cтупенів ,  учні1-4 класів навчатимуться за принципами НУШ. Для них: створено освітнє середовище із розподілом приміщення кабінетів на відповідні осередки; забезпечено ресурсами для навчання (підручники, відповідні дидактичні матеріали та технічне оснащення); освітній процес відбувається через призму наскрізних ліній та базується на партнерських відносинах вчителя, учня та його батьків; навчальні програми відповідно до Типової освітньої програми ПШ виконуються так, що в атмосфері довіри й взаємоповаги реалізується право дитини на гру із плеканням самостійності та незалежного мислення кожного учня.   

Оновлені програми й, відповідно, оновлені підходи до навчання учнів 1-4 класів сприяють успішному розвитку таких умінь, як: читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно і письмово; критичне та системне мислення; творчість; ініціативність; здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.Навчання учнів початкової школи відбувається на засадах розвитку життєвих навичок.

Державний стандарт базової середньої освіти:

Учні  5-6 класу  навчатимуться за  Державним   стандартом   базової середньої освіти , затвердженим постановою КМ № 898  від 30 вересня 2020 р.  «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»

 Учні 7-9 класів навчатимуться за  Державним   стандартом   базової середньої освіти , затвердженим   наказом МОН від 23.11.2011р. № 1392.  Вони      мають змогу вивчати предмети в умовах стандартної організації освітнього процесу, але, крім уроків, в школі проводяться заходи, що покликані на підвищення інтересу до навчання: предметні тижні  .В цей час в школі проводяться брейн-ринги, конкурси, змагання та інше.

Специфіка базової освіти в закладі  спрямована на: формування наукового світогляду школярів, інтеграцію особистості учня в систему національної /світової/ культури, формування загальної культури людини, створення основи для усвідомленого вибору подальшої освіти, формування потреби в самоосвіті та саморозвитку, виховання поваги до прав та свобод інших. Головним в освітньому процесі є спрямованість на розвиток психосоціальних та спеціальних навичок із усвідомленням своєї унікальності. 

Державний стандарт профільної середньої освіти:

Із 01.09.2022 р., в школі впроваджується оновлена за змістом та переліком предметів Освітня програма старшої школи. Старша школа функціонує як  школа з профільним навчанням та передбачає обов’язкове засвоєння рівня загальної середньої освіти, зацікавлення обраним профілем для посиленого вивчення, ерудицію та світогляд відповідно до вікових особливостей.Учні 10,11  класів   обрали математичний  профіль.

Завдяки детальній підготовці та злагодженій роботі всього педколективу впродовж  навчального року своєчасно й обґрунтовано проводиться низка заходів:

• роз’яснювальні бесіди з учнями та батьками (через збори у форматі «учні+батьки», через виховні години, через індивідуальні консультації);
•  складаються Навчальні плани для 10-х та 11-х класів /враховано: матеріальну базу школи, склад педагогічних працівників та їх рівень підготовки/;
• обираються Навчальні програми відповідних предметів та/або інтегрованих курсів;
• відповідно до планів роботи МОН та ІМЗО замовляються підручники (їх надходження в школу фіксується через «Курс.Школа»);

• моніторинг впровадження Освітньої програми та реалізації поставлених задач здійснюється протягом навчального року відповідно до Плану роботи школи на рік. Аналіз/результати опитувань учасників освітнього процесу, вивчення документації, досліджень ефективності проведених заходів - це частина інформації, що відображена в Річному звіті директора школи. Основними показниками є:  моніторинг знань, умінь та навичок з окремих предметів;; участь учнів школи у предметних олімпіадах, творчих, спортивних та інтелектуальних змаганнях/конкурсах; захист робіт учнів-членів МАН та участь учнів у конкурсах Всеукраїнського рівнів; аналіз результатів  НМТ; аналіз успішності вступної кампанії - вступ до ЗВО; аналіз результатів атестації педпрацівників та їх навчання /підвищення кваліфікації за напрямами/; аналіз участі педпрацівників у методичних заходах школи, громади.

Отже, за сприятливих умов та старанності всіх учасників, освітній процес в школі організовано так, що учням з певних предметів цікаво вчитися, з інших – необхідно (для вступу до ЗВО). 

Освітня програма школи покликана на впровадження таких методів навчання, що базуються на партнерстві, участі, активному навчанні, врахуванні актуальних потреб і рівня розвитку, наближеності до реального життя дітей і підлітків.

Важливим для реалізації концептуальних положень розвитку школи є модернізація змісту освіти, забезпечення національного виховання, розвитку і соціалізації дітей та молоді, інформатизація освіти, посилення кадрового забезпечення, оптимізація системи методичної роботи також вдосконалення організаційних форм співпраці з батьками,  оптимізація управлінської діяльності; матеріально-технічне та фінансове забезпечення сучасного розвитку закладу. Шляхами реалізації цих напрямів є комплекс заходів, який складається з:

• відповідних управлінських дій, спрямованих на забезпечення економічних і соціальних гарантій професійної самореалізації педагогічних працівників, 
• забезпечення сприятливих та комфортних умов організаційно-педагогічної та методичної роботи;  
• створення й підтримка атмосфери спільної відповідальності за результати освітньої діяльності з боку всіх учасників освітнього процесу;  
• сприяння формуванню системи психолого-педагогічної служби; 
• підвищенню компетентності педагогічних працівників; 
• ефективна взаємодія адміністративного складу та колегіальних органів управління закладом (педагогічна рада визначає стратегію розвитку школи; створює умови для послідовних змін; здійснює аналіз і контроль діяльності колективу; забезпечує колегіальність щодо прийняття важливих рішень).

Реалізація задач освітньої програми проходить ще й через урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу з батьками учнів, закладами професійно-технічної освіти, закладами вищої освіти та громадськими організаціями. Робота з закладами позашкільної освіти проводиться задля розширення освітнього середовища, спрямованого на творчий розвиток і соціалізацію особистості учнів. 

Досягнення мети розвитку школи й виконання освітньої програми передбачає  наявність та вдосконалення комп’ютерного оснащення, мережі Інтернет із швидкісним доступом для всіх учасників та сучасного програмного забезпечення освітнього процесу;  використання прикладного програмного забезпечення в управлінській діяльності керівництва.

Головним завданням школи є підготовка учнів до самостійного життя, в якому вони мають вирішувати реальні завдання в непростих умовах сьогодення. Ступінь самовизначення і самореалізації особистості випускника безпосередньо залежить від рівня його інтелектуального, морального і творчого розвитку: не просто оволодіти сумою знань різних наук, а й їхньою цілісною системою, яка відображає єдину наукову картину світу. Сьогодні випускник  школи  – людина самодостатня, адаптована до життя, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації.

ІІІ. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

та/або предметів, дисциплін тощо, логічна послідовність їх вивчення

Тип закладу – загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів.

Орієнтовна/реальна кількість класів на 2022/2023н.р.:

І ступінь – 4; ІІ ступінь – 5; ІІІ ступінь – 2;

Орієнтовна кількість учнів: 158

І ступінь – 49.; ІІ ступінь – 74; ІІІ ступінь -35. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128.

Робочий навчальний план опорного закладу Надєждинського ОЗЗСО   розроблений на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, чинних Державних стандартів початкової, базової та повної загальної освіти, Положення про загальноосвітній навчальний заклад; відповідно до листів Міністерства освіти і науки України. 

Орієнтовні робочі навчальні плани на 2023/2024 навчальний рік вводяться в дію з 01.09.2023 р. та складаються:

- для 1-4 класів –  відповідно до Державного стандарту початкової освіти, Типової освітньої програми  для закладів загальної середньої освіти  під керівництвом Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України  № 743-22 від 12.08.2022 та методичних рекомендацій МОН України);

--для 5 -6 класів НУШ   за  Державним   стандартом   базової середньої освіти , затвердженим постановою КМ. № 898   від 30 вересня 2020 р.  «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»,  на  основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021р

- для 7-9 класів – за  Державним   стандартом   базової та повної  загальної  середньої освіти , затвердженим постановою КМ від 23.11.2011 № 1392   на  основіТипової  освітньої  програми ЗЗСО ІІ ступеня, затверд. наказом МОН України від 20.04.18р. за № 405 (таблиця 1);

На рівні  профільної середньої освіти ( в 10-11 класах)за  Державним   стандартом   базової та повної  загальної  середньої освіти , затвердженим постановою КМ від 23.11.2011 № 1392

- для 10-11  класів профіль  математичний) на підставі Типової освітньої програми ЗЗСО ІІІ ступеня, затверд. наказом МОН України  від 20.04.2018 № 408, таблиця 5( у редакції наказу  МОН України   від 28.й11.2019 № 1493)

Інформація  про реалізацію варіативної складової навчальних планів.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором; 
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мови і літератури, суспільствознавство, мистецтво, математика, природознавство, технології, здоров’я і фізична культура.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

ІV. Опис та інструменти системи

внутрішнього забезпечення якості освіти

• Споруда  школи (триповерхова) містить 18  навчальних кабінетів та класних кімнат, бібліотеку; медичний кабінет, спортивну залу, роздягальні для дівчат і хлопців (окремо), актову залу, Центр виховної роботи, приймальню та кабінет директора школи ,  кабінет заступника директора школи з навчально-виховної роботи ; туалет;

Внутрішня система забезпечення якості освіти та освітньої діяльності  - в процесі розбудови: . Опанування питань самоаналізу у напрямках: освітнє середовище, система оцінювання учнів, система оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників та управлінських рішень має включати:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (щорічно оновлюється та затверджується на засіданні педради, серпень, до початку навчального року); 
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Закладу, на кшталт: колегіальний вибір підручників для учнів школи /за Новими держстандартами освіти, відповідно до графіків МОН України/ на засіданнях педради із подальшим оприлюдненням на сайті школи.

V. Форми організації освітнього процесу

Режим роботи школи:

• мова навчання – українська;
• режим навчання – п’ятиденний;

Основною формою організації освітнього процесу є урок. 

Також формами організації освітнього процесу можуть бути:

• екскурсії, 
• віртуальні подорожі, 
• уроки-семінари, 
• конференції, 
• форуми, 
• вистави, 
• брифінги, 
• квести, 
• інтерактивні уроки, 
• інтегровані уроки, 
• відео-уроки, 
• прес-конференції, 
• захист навчальних проектів,
• проблемний урок
• ділові ігри тощо. 

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Структура навчального року: Відповідно до статті Закону України «Про загальну середню освіту» 2023/2024 навчальний рік розпочнеться святом «День знань» і закінчується не пізніше 28 червня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою у такі терміни (орієнтовно):

• І семестр –01.09.2023-28.12.2023
• ІІ семестр – 15.01.2024-31.05.2024

 Терміни канікул – передбачено осінні, зимові, весняні :

                   осінні: 30.10.2023- 05.11.2023

                   зимові: 29.12.2023- 14.01.2024

                   весняні: 25.03.2024- 31.03.2024

Додаткові  для учнів 1-ого класу 19.02.2024- 25.02.2024

•  На початку вересня  буде проведено діагностичне вивчення рівня знань та коригуюче навчання учнів 2-11 класів за темами Навчальних програм попереднього навчального року. Передбачено в календарно-тематичних планах зазначити уроки повторення (за курс попереднього навчального року), уроки на свіжому повітрі (форма, тип, вид - за вибором вчителя),  уроки узагальнення та систематизації  знань наприкінці кожного навчального семестру.

 У зв'язку з широкомасштабним вторгненням Росйської Федерації в   Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 р.,  в програми  2023/2024   навчального року можливе впровадження дистанцййного навчання за допомогою платформ Zoom, Google тощо.

Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України за № 1369 від 07.01.19р. «Про затвердження Порядку проведення ДПА» перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, середньої та старшої школи буде затверджено додатково.

Вручення документів про освіту   для випускників 9-ого  та 11-ого класу буддде проведено   у терміни, визначені наказом МОН України .

Інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти)

Відповідно до запиту учнів та батьків учнів (законних представників) мережа гуртків затверджується на початок кожного навчального року. За планом роботи  закладу учні школи протягом навчального року: стають учасниками й переможцями різних спортивних змагань, конкурсів;  

VІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати здобуття освіти

в Надєждинському ОЗЗСО

Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Пріоритетами в житті дитини цього віку є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та інше. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.  

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобували початкову освіту, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профіль в 10-11  класах- математичний.

 Відповідно до ст.18 Закону України «Про загальну середню освіту», на виконання постанови КМУ за № 684 від 13.09.17 р. (п.11-13) та наказу МОН за № 367 від 16.04.18р.  здійснюється зарахування /відрахування/ учнів до /зі/ складу школи через накази по школі та відповідні записи в Алфавітній книзі – на підставі заяв батьків учнів (законних представників). Класні керівники систематично ведуть облік відвідування занять учнями, адміністрація школи своєчасно звітує перед відділом освіти, культури  та спорту    Плахтіївської  сільської ради.

При записі дитини до школи батьки (законні представники) знайомляться з необхідними документами – Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку школи, Положеннями про діяльність школи, а також мають надати Згоду на обробку персональних даних (в межах нормативних документів).

 При наборі дітей до 1 класу (І ступінь навчання) батьки (законні представники), надають: 

• заяву (встановленого школою зразка) одного з батьків (законних представників) на ім’я директора про зарахування дитини до школи;
• копію свідоцтва про народження дитини;
• згода на обробку персональних даних;
• медичні документи про допуск учня до дитячого колективу (довідка встановленого зразка) та карту щеплень;

Зарахування до 1-ого  класу  відбувається відповідно до   щорічних наказів.

Комплектування 1-ого класів завершується 31 серпня поточного року.

За наказом МОН № 405 від 20.04.18р.: «Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов».

 При зарахуванні учнів протягом навчального року на усі ступені навчання батьки (законні представники), надають:

• заяву (встановленого школою зразка) одного з батьків (законних представників) на ім’я директора про зарахування дитини до школи;

• копію свідоцтва про народження дитини; 
• згода на обробку персональних даних;

• медичні документи та карту щеплень;
• особову справу з попереднього місця навчання.

Порядок зарахування учнів до школи є незмінним: дитина буде зарахована до школи.

Для  зарахування учнів до 10-ого класу (ІІІ ступінь навчання) /незалежно від їх місця проживання/ необхідні такі документи:

• заява батьків учня;
• згода на обробку персональних даних;
• копія паспорта у формі ID – картки;
• копія свідоцтва  про базову освіту;
• медична довідка /картка/ про стан здоров'я учня встановленого зразка, карта щеплень.

За наказом МОН № 1493 від 28.11.19р.: рішення про вибір профільного пред (профільних предметів) приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби учнів, … Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який передбачає постійне включення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість процесу навчання.

. Всіх учнів та їх батьків (законних представників) адміністрація школи обов’язково знайомить із Статутом школи, іншими розпорядчими та нормативними положеннями, що діють у школі.

VІІ. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Міністерство освіти і науки України затверджує типові освітні програми, які спрямовані на реалізацію мети та завдань освітньої галузі. Освітні програми школи розробляються на основі типових освітніх програм, не потребують окремого затвердження центральним органом забезпечення якості освіти. В рамках навчальних програм (затверджених наказами МОН України) подано: 

• очікувані результати навчання (знаннєвий, діяльнісний, ціннісний компоненти);
• пропонований зміст предмета;
• реалізації  в змісті предмета;
• внесок предмета у формування ключових компетентностей (компетентнісний потенціал предмета).

Державні стандарти загальної середньої освіти – це вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувача загальної середньої освіти відповідного рівня.

Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору, самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Вчителі школи неодмінно враховують їх при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які формують в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля всього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності. Наприклад:

1. Наскрізну лінію «Екологічна безпека та сталий розвиток» впроваджуємо задля формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливість сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
2. Вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» потрібне для формування відповідального громадянина  суспільства, який розуміє принципи й механізми функціонування держави, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія засвоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо. Такі форми розвивають в учнів готовність до співпраці та толерантність щодо різноманітних способів діяльності й думок.
3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкої людини - члена суспільства. Випускники мають бути здатними вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
4. Наскрізна лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечує краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприяє розвитку лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидко змінному середовищі.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Освітня програма  закладу передбачає три рівня повної середньої освіти: початкова освіта (1-4 класи); базова середня освіта (5-9 класи);  повна изагальна середня освіта (10-11 класи).

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі. В початковій школі з 01.09.2020 р. учні 1-4 класів навчаються за Новим Державним стандартом початкової освіти (зі змінами 2019 р.).

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених

Учні 6-9 класів навчатимуться за орієнтирами, які було змінено через перехід середньої освіти з 12-річної на 11-річну.

Здобувачі   освіти  5-6 класів НУШ мають досягти  обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМ. № 898     від 30 вересня 2020 р.  «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»

Профіль навчання учні 10-11 класів обирають  на III ступені навчання (10-11 класи), його  вивчення   організується  як засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті та організації освітнього процес, більш повно враховувати інтереси, схильності і здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їх професійних інтересів і намірів щодо продовження освіти. При визначенні профілю навчання в школі основними  чинниками  є: вивчення соціального запиту (врахування потреб учнів, бажання батьків учнів); кадрові можливості школи; матеріально-технічна база школи; перспективи отримання професійної освіти випускниками школи у ЗВО України..

В усіх представлених варіантах Навчальних планів зазначено кількість годин тижневого навантаження на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

VIII. Загальний обсяг навчального навантаження

1-4 класи

З вересня 2019 року в Україні впроваджуено  оновлений Державний стандарт початкової загальної освіти (Постанова КМУ №688 від 24.07.2019р.), оснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві. Новий Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

. Він розроблений на таких засадах:

• цінність дитинства – тобто відповідність вимог віковим особливостям дитини;
• радість пізнання та розвиток особистості – тобто плекання самостійності та незалежного мислення замість «навченої безпорадності»;
• принципи здоров’я та безпеки – формування здорового способу життя та створення безпечних умов для фізичного та психоемоційного розвитку дітей.

Навчальний план  Надєждинського ОЗЗСО  визначає структуру та зміст початкової освіти через інваріантну й варіативну складові, які встановлюють погодинне та змістове співвідношення між освітніми галузями (циклами навчальних предметів), гранично допустиме навантаження учнів та загальнорічну кількість навчальних годин

                                                              5-6 клас  НУШ

Учні  5-6 класів НУШ навчатимуться за навчальними планами відповідно  до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМ. № 898    від 30 вересня 2020 р. «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:

· гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною; · інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;

 · визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;

 · створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;

· урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини. Завдання освітніх ліній у 5 класі реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах. Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: - формування компетентностей; - розвитку компетентностей; - перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; - корекції основних компетентностей; - комбінований урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки ( урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.

Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання. Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, за виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу. Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Навчальні досягнення здобувачів у 5-6 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги керуються такими категоріями критеріїв:

· розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;

· комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

· планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

· рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти: Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання. Інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати поступове залучення учнів до вироблення критеріїв оцінювання результатів окремих видів навчальної діяльності.

Надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності. Створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання. Корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів. У формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання, рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку, наведеного у Додатку [1].

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Підсумкове оцінювання

Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з

навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового

навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може ухвалити рішення

про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної

діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня /

учениці. Проведення окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд

закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових

оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для

визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня /

учениці протягом року.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції

з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після

виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили

бажання підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані, звертаються до

керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій пояснюють

причину та необхідність його проведення.

Наказом керівника закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок

проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада

навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає протокол.

Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова оцінка не може бути

нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі / учениці не вдалося підвищити результати, запис у

колонку «Скоригована» у класному журналі не роблять. За результатами оцінювання керівник

закладу освіти видає відповідний наказ.

Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або

ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної

середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).

Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише

учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).

Відомості, отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання

результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для вироблення

навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед учнем /

ученицею, та коригування освітнього процесу.

Критерії та шкала оцінювання

Оцінювання має бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої

освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою

очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці

вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно керуватися такими категоріями

критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що

охоплюються навчальним матеріалом;

комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);

планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;

рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями

принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе

ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі

порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної

діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

7-9 класи

Учні 7-9 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затверд. Постановою КМУ за № 1392 від 23.11.11р із змінами, внесеними згідно з Постановами  КМ№ 538 від 07.08.2013, № 143 від 26.02.2020.) 

Вивчення курсу «Інформатика» для учнів 5-9 класів, за єдиною програмою, яка передбачає попереднє вивчення інформатики у 2-4 класах початкової школи.

10-11 класи

Учні 10-11 класів навчатимуться за навчальними планами відповідно до Державного стандарту (затверд. Постановою КМУ за № 1392 від 23.11.11р.)

 Типовий навчальний план для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 01.09.2018 р. 

Навчальні плани для старшої профільної школи складено на підставі Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН України, з урахуванням вибору учнів та очікувань батьків. Вони мають основні модулі:

Профільний- профільні предмети  вивчаються на профільному рівні

Базовий модуль — фундаментальний. Це обов'язкові для всіх предмети, що вивчаються не поглиблено, а на рівні стандарту.

 Модуль вибірково-обов’язкових предметів (ВОП). Учні та батьки учнів (законні представники) обов’язково обирають 2 предмети із поданих: «Мистецтво», «Інформатика», «Технології». Для їх вивчення відводиться два роки. Вчителі обирають та пропонують певні модулі навчального матеріалу, враховуючи регіональні особливості та матеріально-технічну базу школи, доводять цю інформацію до відома учнів та їх батьків. З 1 вересня 2023р., за попередніми заявами батьків учнів: в 10-11 класах - предмет «інформатика», « мистецтво».

ДОДАТОК № 1.

Навчальні плани   Надєждинського ОЗЗСО    на 2022/2023 н.р.

    ДОДАТОК № 1.1.

           Робочий   навчальний план  початкової школи  на 2022/ 2023н.р. 

                                          з українською мовою навчання 

                                                            1 ,2 класи

      Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти під керівництвом О.Я. Савченко,затверджена  наказом  Міністерства освіти  і науки   № 743-22 від 12.08.2022

   Робочий   навчальний план  початкової школи  на 2023/ 2024н.р. 

                                          з українською мовою навчання 

                                                            3-4   класи

      Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти під керівництвом О.Я. Савченко,затверджена  наказом  Міністерства освіти  і науки  України № 743-22 від 12.08.2022

            Робочий   навчальний план   на 2023/ 2024 н.р. 

                                          з українською мовою навчання 

                                                          5 -6 класи

Типова освітня програма для 5-6 класів, затверджена наказом МОН основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021р

Робочий   навчальний план    школи  ІІ ступеню    з навчанням  українською мовою  

                                          на     2023/2024 н. р. 

                                                   6- 9 класи

          Наказ    Міністерства  освіти  і науки   України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1 до Типової освітньої програми( зі змінами, внесеними наказом МОН від.03.08.2022 №698)

Робочий  навчальний план школи   ІІІ ступеня ( математичний профіль)

                      з  українською мовою навчання  на 2023/2024 н.р.

          Наказ    Міністерства  освіти  і науки   України від 20.04.2018 № 406, таблиця 5 до Типової освітньої програми ( зі змінами, внесеними наказом МОН від.03.08.2022 №698

                                                                                                                                                 ДОДАТОК №2

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ навчання здобувачів освіти

В Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392 із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 7 серпня  2013 р.  № 538, № 143 від 26.02.2020.

 визначені ключові компетентності здобувачів освіти 7-11 класів, а саме:

громадянська компетентність - здатність учня активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

загальнокультурна компетентність - здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності;

здоров’язбережувальна компетентність - здатність учня застосовувати в умовах конкретної ситуації сукупність здоров’язбережувальних компетенцій, дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей;

інформаційно-комунікаційна компетентність - здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань;

комунікативна компетентність - здатність особистості застосовувати у конкретному виді спілкування знання мови, способи взаємодії з людьми, що оточують її та перебувають на відстані, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

міжпредметна естетична компетентність - здатність виявляти естетичне ставлення до світу в різних сферах діяльності людини, оцінювати предмети і явища, їх взаємодію, що формується під час опанування різних видів мистецтва;

міжпредметна компетентність - здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей;

проектно-технологічна компетентність - здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності;

соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Наскрізними змістовими лініями мовного компонента є: 

• Мовленнєва лінія забезпечує формування мовленнєвої компетентності шляхом формування та удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), а також готовності розв’язувати проблеми особистісного і суспільного характеру.
• Мовна лінія передбачає формування мовної компетентності шляхом  засвоєння системних знань про мову як засіб вираження думок і почуттів.
• Соціокультурна лінія сприяє формуванню соціокультурної компетентності шляхом засвоєння культурних і духовних цінностей, норм, що регулюють соціально-комунікативні відносини між статями, поколіннями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові учнів.
• Діяльнісна (стратегічна) лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів, спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем.

Стратегічно важлива для мовного компонента комунікативна компетентність, яка є невід’ємною складовою структури змісту освіти,  передбачає оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності, основами культури усного і писемного мовлення, базовими вміннями і навичками використання мови в різних сферах і ситуаціях.

Вивчення мов сприяє збагаченню активного словникового запасу учнів, пізнанню та усвідомленню особливостей життєвого досвіду народів, мови яких вивчаються, важливості оволодіння мовами та задоволенню потреби в користуванні ними як засобом спілкування в різних сферах життєдіяльності, розвиває мовні, інтелектуальні та пізнавальні здібності, формує гуманістичний світогляд, моральні переконання та естетичні смаки, сприяє  засвоєнню національних і загальнолюдських цінностей, використанню інформаційних і комунікаційних технологій, виховує в учнів потребу в удосконаленні власної мовленнєвої культури протягом усього життя.

Володіння українською мовою сприяє консолідації громадян у розбудові та зміцненні держави, забезпечує доступ до джерел української духовності, дає змогу випускникам загальноосвітніх закладів у повному обсязі реалізувати в різних галузях чи сферах життєдіяльності можливості, життєві потреби, плани, пов’язані з подальшим здобуттям освіти, опануванням спеціальністю.

Сучасна система навчання іноземних мов дає можливість застосовувати комунікативно-діяльнісний підхід оволодіння мовами як важливим засобом міжкультурного спілкування, усвідомлення учнями особливостей культури народів, мови яких вивчаються, власної національної культури.

Складовими літературного компонента є: емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Вивчення української літератури сприяє вихованню любові до народу, його мови, звичаїв, національних традицій, культури, розумінню світової та національної історії, проблем сьогодення, розвиткові інтелектуальних, духовних та естетичних цінностей.

Вивчення літератур національних меншин сприяє усвідомленню учнями розмаїття культурного багатства нашої держави, а світової літератури - залученню учнів до загальнолюдських цінностей, вихованню толерантного ставлення до різних народів, народностей, рас і культур.

Зміст мовного і літературного компонентів в основній школі спрямований на досягнення належного рівня сформованості в учнів вміння користуватися мовними засобами в усіх видах мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати прочитане, на розвиток інтересу до художньої літератури і системного читання, розкриття за допомогою засобів мови і літератури національних і загальнолюдських цінностей, формування гуманістичного світогляду особистості, розширення її культурно-пізнавальних інтересів, виховання в учнів любові, поваги до традицій українського народу, толерантного ставлення до культурних традицій інших народів. Одним із завдань освітньої галузі в основній школі є формування комунікативної і літературної компетентностей.

Навчання мови і літератури у старшій школі полягає у розвитку здобутих в основній школі вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької діяльності, розвитку комунікативної компетентності з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення кола читання, осмислення духовної цінності та поетики художніх творів, поглибленні культурно-пізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні рис успішного мовця і творчого читача з високим рівнем загальної культури, активною громадянською позицією, національною свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних традицій різних народів.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Одним із завдань освітньої галузі є забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя.

Метою навчання історії в загальноосвітній школі є формування в учнів ідентичності та почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Метою навчання суспільствознавства є створення умов для розвитку особистості компетентного, активного, відповідального громадянина України, члена європейської і світової спільноти, що здатний сприймати та ефективно відповідати на сучасні індивідуальні та суспільні виклики і загрози.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування в учнів у процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

В основній школі зміст освітньої галузі спрямований на розширення у процесі опанування творів мистецтва і художньо-практичної діяльності набутих у початковій школі ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей.

У старшій школі зміст освітньої галузі “Мистецтво” спрямований на формування художнього мислення та світогляду учнів, поглиблення їх ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей шляхом узагальнення знань, умінь і навичок, набутих в основній школі.

Основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Зазначені завдання виконуються у процесі опанування навчального змісту освітньої галузі “Математика”, в якому виокремлюються такі змістові лінії: числа, вирази, рівняння і нерівності, функції, елементи комбінаторики, теорії ймовірності та математичної статистики, геометричні фігури і геометричні величини.

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних компетентностей як обов’язкової складової загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу.

Загальноприродничий компонент забезпечує формування в учнів основи цілісного уявлення про природу і місце людини в ній, пропедевтичну підготовку учнів до вивчення окремих навчальних предметів, що сприяє розвитку ціннісних орієнтацій учнів у різних сферах життєдіяльності та їх адекватній поведінці в навколишньому природному середовищі.

Астрономічний компонент зорієнтований на забезпечення засвоєння учнями наукових фактів, понять і законів астрономії, методів її дослідження, усвідомлення знань про будову Сонячної системи, створення і розвиток Всесвіту, формування наукового світогляду.

Біологічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв’язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров’я, формування свідомого ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери.

Географічний компонент спрямований на засвоєння учнями знань про природну і соціальну складову географічної оболонки Землі, формування в учнів комплексного, просторового, соціально орієнтованого знання про планету Земля у результаті застосування краєзнавчого, регіонального і планетарного підходів та усвідомлення цілісного географічного образу своєї країни.

Фізичний компонент забезпечує усвідомлення учнями основ фізичної науки, засвоєння ними основних фізичних понять і законів, наукового світогляду і стилю мислення, розвиток здатності пояснювати природні явища і процеси та застосовувати здобуті знання під час розв’язання фізичних задач, удосконалення досвіду впровадження експериментальної діяльності, формування ставлення до фізичної картини світу, оцінювання ролі знань фізики в житті людини і суспільному розвитку.

Хімічний компонент забезпечує засвоєння учнями знань про речовини та їх перетворення, хімічні закони і методи дослідження, навички безпечного поводження з речовинами, формує ставлення до екологічних проблем і розуміння хімічної картини світу, вміння оцінювати роль хімії у виробництві та житті людини.

Екологічний компонент спрямований на формування в учнів екологічної свідомості та дотримання правил екологічно безпечної поведінки в навколишньому природному середовищі.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток  проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Реалізація інформаційно-комунікаційного компонента спрямована на формування предметної інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей.

Основною умовою реалізації технологічного компонента є технологічна та інформаційна діяльність, що проводиться від появи творчого задуму до реалізації його.

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту  України.

Здоров’язбережувальна компетентність як:

• ключова формується на міжпредметному рівні шляхом оволодіння предметними компетенціями з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів основної школи;
• предметна - у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі і оволодіння учнями відповідними компетенціями.

Загальними змістовими лініями освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є здоров’я, фізична культура, безпека життєдіяльності, захист Вітчизни і цивільна оборона.

В типових освітніх програмах, затверджених 20.04.2018 наказами МОН № 405-408 визначено основні ключові компетентності здобувачів середньої освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання роблять внесок у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі: вміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. 

ДОДАТОК № 3

НАВЧАННЯ за наскрізними лініями

Змістові лінії реалізуються наскрізно через інтегровані курси та всі навчальні предмети.

ДОДАТОК № 4

ОЦІНЮВАННЯ навчальних досягнень здобувачів освіти

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах – формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. 

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності Закладу та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. 

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи:

          1-4 класи – .  Наказ МОН № 813 від 13.07.2021 року  Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти

5-6 класів Наказ МОН від 01.04.2022 №289 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти”

Вибір форм і методів навчання вчителі 7-11 класів визначають самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до:

- Критерії базової та профільної середньої освіти реалізуються в  нормах  чотирьох рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом МОН України від 13.04.2011р. за № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304 (набрав чинності з 27.05.2011р.). 

Орієнтовні вимоги оцінювання   навчальних досягнень  учнів з базових  дисциплін  у системі  ЗСО  затверджені наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 із змінами, додаток 2 ( чинні для 7-11 класів)

- Інструкції з ведення   класного журналу 7-11  класів затверджена наказом МОН України від 03.06.2008 р. за № 496

Кожен наступний  рівень  вимог  вбирає  в  себе  вимоги   до попереднього, а також додає нові:

              Перший рівень - початковий. Учні відтворюють частину навчального матеріалу, з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

              Другий рівень - середній.  Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

              Третій рівень  -  достатній.  Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати і систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною та правильною аргументацією.

              Четвертий рівень   -   високий.   Учні мають системні міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомленно використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

- Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів 7-9 класів /продовжується і на 10-11 класи/ із базових дисциплін у системі ЗЗСО - це  наказ МОН від 21.08.2013р. за № 1222 /зміни, затверд. наказом № 1009 від 19.08.16р. – відмінено наказом МОН № 924 від 20.08.2018р./

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до схем оцінювання учнів з кожного предмета, які розробляються і погоджуються шкільними методичними комісіями, заслуховуються на педраді та затверджуються наказом по школі – щорічно

ДОДАТОК № 5

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

(триває розбудова ВСЗЯОтаОД)

У 2023/2024 навчальному році в Надєждинському  ОЗЗСО  І-ІІІ   педагогічний колектив продовжує  роботу   за Положенням про ВСЗЯОтаОД (внутрішня система забезпечення якості освіти та освітньої діяльності

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розроблення рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі (ст.42 Закону України «Про освіту»), запобігання порушень академічної доброчесності (академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, необ’єктивне оцінювання, шахрайство, хабарництво, несанкціонована співпраця, службова недбалість, зловживання впливом), посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності, всі учасники освітнього процесу дотримуються  Положення про академічну доброчесність, затвердженого на засіданні педагогічної ради школи,

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті повторного проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); при моніторингу якості знань не зараховуються результати участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – робота учасника анулюється, не оцінюється. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі  в інших олімпіадах, конкурсах.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання, щорічної винагороди;

- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання інформації без посилань на джерела, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

- надання освітніх послуг за певну незаконну винагороду матеріального чи нематеріального характеру є підставою для притягнення педагогічного працівника до відповідальності судом першої інстанції.

ДОДАТОК № 6

Перелік навчальних програм

Перелік навчальних програм щорічно переглядається на ШМК /відповідно до наказів та методичних рекомендацій МОН України/; за ними складається календарно-тематичне планування вивчення предметів

ДОДАТОК № 6.1.

І ступінь, 1-4 класи

Наказ МОН №743  від 12.08.2022р. «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів ЗЗСО»

 Наказ МОН № 743 від 12.08.2022р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів ЗЗСО»

ДОДАТОК № 6.2

5-6 класи

модельні навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом від 12.07.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324)

ДОДАТОК № 6.3

ІІ ступінь, 6-9 класи

Програми затверджені наказом МОН України від 07.06.2017 №804( зі змінами, внесеними наказом МОН від.03.08.2022 №698

ДОДАТОК № 6.4.

ІІІ ступінь, 10-11класи

Затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 №1407

«Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10-11 класів ЗЗСО»;

Склад робочих груп із розроблення навчальних програм затверджено наказом МОН № 451 від 22.03.17р.

введені в дію з 01.09.2018р., ( зі змінами,внесеними  наказом МОН  від 03.08.2022№ 698)

Таблиця 2 до наказу МОН №1493 від 28.11.19р.